між нами кажучи

1) с род. п. на вопрос: где? в каком направлении? и с твор. п. - а) на вопр.: где? - між, поміж, проміж, межи, помежи, промежи ким, чим и (реже) чого, поміж, межи, помежи кого, що, (редко) міждо, поміждо, проміждо ким, чим; (среди) серед, посеред кого, чого; (из-за, среди) з-поміж, з-проміж, з-помежи кого, чого. [І зразу встала стіна між мною й товаришами, між мною й життям (Коцюб.). Поміж небом і землею (Франко). Халупка стояла поміж закинутих, з забитими вікнами, осель (Коцюб.). Чутка, розійшлася поміж люди (М. Грінч.). Він залюбки попасає проміж ліліями (Біблія). Тихі пошепти розходились по селу межи жіноцтвом (Єфр.). Межи білих хаток (Основа). Межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Ой, літав я кожну нічку помежи горами (Рудан.). Ходив чумак з мазницею помежи крамниці (Рудан.). Отаке як завелось міждо старшими головами, то й козаки пішли один проти одного (Куліш). Хто стояв поміждо мужиком та паном (Грінч.). З-поміж садів видко церков (Федьк.)]. Речка течёт -ду гор - річка тече (по)між, (по)межи горами. Я нашёл -ду своими книгами вашу - я знайшов між (межи, поміж) своїми книжками вашу. Ударить -ду глаз - ударити межи очі. -ду ногами - проміж (поміж) ногами. [Йому пробіг собака проміж ногами (Номис)]. Он очутился -ду двух огней - він опинився межи (між) двома огнями; йому і звідси гаряче і звідти пече. Пройти -ду Сциллой и Харибдой - пройти між (проміж, межи, промежи) Сциллою і Харибдою. Находиться -ду страхом и надеждой - перебувати (бути, жити) між (межи) страхом і надією. Колебаться -ду кем, чем - см. Колебаться 2. Читать -ду строк - читати між (поміж) рядками. Бывать - ду людьми - бувати серед людей. Жить -ду добрыми людьми - жити серед добрих людей, між добрими людьми. Разделить что -ду кем - поділити що кому или між ким, поділити що на кого. Что за счёты -ду своими! - та які рахунки між своїми! та що там своїм рахуватися! -ду прочим - між иншим. [Між иншим, свою найкращу оду написав ибн-Сіна по-арабськи, а не по-перськи (Крим.)]. -ду тем -

1) (тем временем) тим часом. [Зінько тим часом протиснувся до рундука (Б. Грінч.). Тим часом кухарі дали вечерю (Крим.)]. А -ду тем (а) - а тим часом. Мы разговаривали, а -ду тем ночь наступала - ми розмовляли, а тим часом ніч надходила. -ду тем как - тим часом як. Он веселится, -ду тем как мы работаем - він розважається, тим часом як ми працюємо;

2) (однако) проте, одначе, однак, тимчасом, аж, (диал.) ажень. [Між людьми хоч і багато спочувало, проте ніхто не поквапився залучити чуженицю до себе (Єфр.). Я думав так, аж воно инакше (Сл. Гр.)]. А -ду тем (б) - а проте, а тимчасом, а отже. [Казали недобрий борщ, а проте увесь виїли (Сл. Гр.). Здається однакову ніби-то науку виносять (вони) перед люди, а тимчасом вражіння од них цілком протилежне (Єфр.). Освіти філологічної я жадної не здобув, а отже взяв пообгортавсь усякими словарями (Крим.)]. Знала, что он лгун, а -ду тем поверила - знала, що він брехун, а отже (а проте) поняла віри; б) с твор. п. для обозначения взаимн. действия - між (межи), поміж, проміж ким, проміж, поміж кого. [Розказала про сварку поміж нею та дідом (Грінч.)]. Говорить, шептаться и т. п. -ду собою - говорити проміж (поміж) себе, між, проміж, (редко) проміждо собою. [Вони до молодих промовляли підсолодженими голосами, але проміж себе напророкували молодим усякого лиха (Єфр.). Діти шептались поміж себе (Коцюб.). Вони говорять проміждо собою щирою українською мовою (Крим.)]. Дети совещались -ду собой - діти радилися поміж себе, між (проміж) собою. -ду ними начались ссоры - між ними (у них) пішли (почалися, зайшли) чвари. -ду нами будь сказано, пусть это останется -ду нами - між нами кажучи, хай це (за)лишиться між нами; в) с твор. п. на вопр.: из какой среды? из кого? - з-поміж, з-проміж, з-між, з-межи кого, з кого, з чийого гурту. [Цар обібрав з-поміж своїх вельмож людину мовну (Крим.). Хто зуміє з-проміж нас співати за тобою? (Самійл.). Найближчий до хана з-між радників (Леонт.). Хто з вас негрішний, нехай перший кине на неї камінь (Біблія). Ми оберемо гласних, а гласні з свого гурту оберуть голову (Крим.)]. Лучший -ду ними - найліпший (найкращий) з-поміж (з- проміж, з) них, з-поміж їхнього гурту. [Зінько з-проміж них був найрозумніший (Грінч.)]. Выбирать -ду кем - вибирати з-поміж, з-проміж кого. Выбирайте -ду мной и им - вибирайте з-поміж нас котрого;

2) с вин. п. на вопр.: куда? - між, межи, (реже) поміж, помежи, проміж, промежи кого, що. [Инше (зерно) упало між тернину (Біблія). Вліз межи молот і кова(д)ло (Номис)];

3) (в сложных словах) см. Меж 2.

* * *

предл. с твор., род. п.

1. n

1) стовп

2) підпірка, стійка

3) щогла; паля

4) геол. дрібнозернистий пісковик

5) пошта

6) поштове відділення; поштова контора

7) поштова скринька

8) поштова карета

9) поштова станція

10) кореспонденція, пошта

11) листоноша

12) доставка пошти

13) пост, посада

14) військ. пост

15) позиція; укріплений вузол; форт

16) вогнева точка

17) амер., військ. гарнізон; постійна стоянка (військ)

18) торговельне поселення (в колонії)

19) тех. пульт управління

20) зал. блокпост

21) військ. сигнал на сурмі

2. adv

1) на поштових конях

2) поспішно, стрімко

3. v

1) вивішувати, розклеювати

2) обклеювати афішами (плакатами тощо)

3) оголошувати (про щось); рекламувати за допомогою афіш (плакатів тощо)

4) вивішувати списки студентів, що не витримали екзаменів

5) відсилати поштою; опускати у поштову скриньку

6) їхати на поштових

7) мчати, поспішати

8) сповіщати; давати інформацію

9) переносити у гросбух

10) ставити, розставляти

11) виставляти караул

12) призначати на посаду

13) прикомандировувати

* * *

1) стовп

2) тex., бyд. стояк; підкіс, підпірка; щогла, паля; надовбень; стовпчик

3) мop. ахтерштевень

4) гipн. цілик вугілля або руди

5) гeoл. дрібнозернистий піщаник ( post stone)

6) cпeц. штир (замка, хвилеводу)

7) зовнішня доріжка (іподрому, стадіону)

8) eл. клема

1) вивішувати, розклеювати (оголошення, афіші; post up); обклеювати плакатами, афішами ( стіни)

2) повідомляти, оголошувати ( про що-небудь) або рекламувати ( що-небудь) за допомогою афіш, плакатів, оголошень; заносити, вносити чиє-небудь прізвище до списку; вивішувати списки студентів, що не склали іспитів ( у деяких коледжах); cл. виставляти або вивішувати забороняючі таблички, робити заборонні написи; привселюдно засудити кого-небудь

3) cл.; cпopт. записувати рахунок

1) пошта

2) поштове відділення; поштова контора; поштова скринька

3) пошта, кореспонденція

4) icт. поштова карета або диліжанс; поштовий пароплав; поштова станція

5) icт. кучер поштової карети; icт.,; дiaл. листоноша; ( поштовий) кур'єр

6) формат паперу (писального- 151/2 х 191/4 д.; друкувального- 151/4 х 19 д.)

7) вид гри у жмурки, у якій після вигуку "general post" граючі міняються місцями ( general post)

8) повідомлення ( про подію в системі)

1) icт. на поштових або на кур'єрських конях

2) спішно, стрімко, швидко

1) відправляти поштою; опускати в поштову скриньку

2) їхати на поштових, на перекладних; підстрибувати, підскакувати в сідлі ( у такт рухам коня)

3) мчати, поспішати ( post off)

4) pass сповіщати, подавати інформацію ( post up)

5) eк. переносити ( запис) у гросбух ( post up); заносити в бухгалтерську книгу; робити проводку, здійснювати рознесення по рахунках

1) пост, посада; положення

2) вiйcьк. пост

3) cл.; вiйcьк. гарнізон; постійна стоянка ( військ)

4) торговельне поселення ( у колонії)

5) тex. пульт управління

6) зaл. блокпост

7) cл. ( місцеве) відділення організації ветеранів війни

8) cл.; eк. місце торгівлі певним видом акцій

9) положення центрового гравця ( баскетбол)

1) ставити, розставляти

2) вiйcьк. виставляти караул; призначати на посаду; мop. прикомандировувати